Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
паломництво — Мандрівка для відвідування святих місць; проща … Словник церковно-обрядової термінології
паломництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
паломницький — а, е. Прикм. до паломник і паломництво. •• Пало/мницька літерату/ра жанр давньоруської літератури; в паломницьких ходіннях описувались подорожі до святих місць … Український тлумачний словник
пілігримство — а, с., книжн. Те саме, що паломництво … Український тлумачний словник
проща — і, ж. 1) Богомілля, паломництво. 2) Відпущення гріхів … Український тлумачний словник
хаджі — незм. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки … Український тлумачний словник
єпитимія — і епітимія Церковне покарання за гріхи у вигляді церковної заборони або наказу виконати визначену кількість молитов, поклонів, здійснити паломництво, яке священнослужитель сповідник накладає на каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів;… … Словник церковно-обрядової термінології
паломничати — Здійснювати паломництво, прощу … Словник церковно-обрядової термінології
покута — Церковне покарання за гріхи у вигляді церковної заборони або наказу виконати певну кількість молитов, поклонів, здійснити паломництво, яке священнослужитель сповідник накладає на каяника відповідно до тяжкості скоєних ним гріхів; єпитимія … Словник церковно-обрядової термінології
прочанин — Особа, яка здійснює або щойно здійснила паломництво, прощу; паломник … Словник церковно-обрядової термінології
